Якщо уявити людину як будинок, то фундамент цього будинку закладається в дитинстві. Саме в ранньому періоді життя в нас зʼявляється розуміння одного з важливих психологічних механізмів — прив’язаності.
У цій статті розглянемо, які бувають типи прив’язаності, як вони формуються та як впливають на наше життя.
Іншими словами, прив’язаність — це емоційний зв’язок. Він формується в ранньому віці, коли дитина «прив’язується» до своїх батьків. Основна теорія прив’язаності була розроблена британським психологом Джоном Боулбі, який вивчав вплив зв’язку між батьками та дитиною на її життя в майбутньому. Те, як ми реагуємо на близькість чи конфлікти визначає наш тип привʼязаності, а їх існує декілька видів.
Якщо батьки забезпечують дитині любов, підтримку і безпеку, це створює основу для безпечної прив’язаності. Якщо ж батьки поводяться непередбачувано або дистанційовано, можуть виникати ненадійні типи прив’язаності. Основні фактори, що впливають на формування типу прив’язаності:
Розуміння свого типу прив’язаності — це важливий крок до побудови здорових стосунків. Існують різні методи самодіагностики, наприклад, спеціалізовані тести. Однак можна поспілкуватися з психологом для професійної оцінки. Спеціаліст допоможе проаналізувати не тільки ваші стосунки, а й дитячий досвід. Це дозволить не лише визначити тип прив’язаності, а й причини та процес його формування.
Для того, щоб створити здорові та довірливі стосунки, важливо працювати і над собою, і над взаємодією з партнером. Ось кілька порад:
Памʼятайте, що зміна типу прив’язаності — це складний процес, але зусилля варті результату. Така психологічна робота допомагає покращити багато аспектів життя, адже дозволяє створити стабільні та щасливі стосунки.
